Наразі можна спостерігати позитивні зрушення на шляху до засудження винних у воєнних злочинах. Міжнародні судові органи приймають рішення стосовно тих справ, які подавалися урядом України та окремими фізичними особами кілька років тому. При цьому Україна не має покладатися виключно на міжнародні органи у питанні притягнення російських посадовців до відповідальності, а повинна вносити зміни у власне законодавство.
Про це в ефірі Громадського радіо розповів Роман Мартиновський, провідний експерт Regional Center for Human Rights, що входить до Коаліції “Україна. П’ята ранку”.
«На сьогодні вже видано 6 ордерів на арешт від МКС стосовно вищих керівників РФ – це позитивний показник. І рішення, які були прийняті комітетом ООН з прав людини та ЄСПЛ, свідчать про те, що наші правозахисні організації та уряд були переконливі, і ці аргументи були прийняті майже в повному обсязі», – прокоментував експерт.
Він також зазначив, що надалі правозахисні процеси можуть значно пришвидшитися та набути спрощеного вигляду. Постраждалі зможуть одразу звертатись до ЄСПЛ або до комітету ООН з прав людини, а не проходити довгий і неефективний шлях крізь судові установи РФ.
Роман Мартиновський порадив всім, хто постраждав від неправомірних дій окупантів до 16 вересня 2022 року, звертатися до ЄСПЛ і отримувати рішення суду: “Звісно, найближчим часом вони не будуть виконані, але у майбутньому це може дати право постраждалій особі бути включеною в реєстр жертв і розраховувати на певні відшкодування”.
Щодо відповідальності за скоєні окупантами злочини, зокрема злочини командирів та цивільних начальників, зараз Україна зіштовхнулася з викликом, що національне законодавство не привели у відповідність з міжнародним.
«Коли ми говоримо про злочинців, які вчиняють злочин за безпосереднім наказом командира – це форма співучасті. В такому випадку притягнути керівника до відповідальності проблеми не викликає. А у випадку відсутності свідчень про прямий наказ, коли злочин був скоєний і подібна практика має масштабний характер, у нормах національного законодавства чіткої позиції немає. І чим швидше ми усунемо цю перешкоду, тим швидше ми перейдемо до процесу притягнення до відповідальності всіх виконавців та керівників», – зауважив правозахисник.