Процес ратифікації Римського Статуту вкотре підняв хвилю дискусії. Оскільки у широких колах з документом повʼязана велика кількість міфів та побоювань, експерти Коаліції “Україна. П’ята ранку” Гюндуз Мамедов (кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України) та Надія Волкова (директорка Ukrainian Legal Advisory Group) розібрали найпопулярніші контраргументи й з’ясували чи дійсно ратифікація Римського статуту небезпечна для України. Свої аргументи правники послідовно виклали у статті для “Української правди”.
Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду за ст.12 (3). Тооді ми просили притягнути до відповідальності військово-політичне керівництво РФ, тому наших не чіпали. А чи не почнуть цього робити після ратифікації?
-
Правосуддя безстороннє. І країна, що визнає юрисдикцію Суду – повноваження розслідувати найтяжчі міжнародні злочини на території держави або щодо її громадян – може окреслити часові рамки такої юрисдикції та злочини, які вона хоче, щоб Суд розслідував. Держава не може обмежити МКС у тому, дії якої сторони конфлікту він має розслідувати. Це б суперечило основоположному принципу справедливості. МКС розслідує найтяжчі злочини в рамках певної ситуації незалежно від громадянства порушника або приналежності до сторони конфлікту. На цьому ґрунтується об’єктивність Суду.
Ратифікація призведе до того, що МКС почне вимагати видавати наших громадян і ми змушені будемо це робити. Чи правда це?
-
Ратифікація не впливає на фокус розслідування МКС і рішення щодо видачі особи. Офіс Прокурора МКС самостійно веде розслідування з 2022 року. Рішення щодо запиту про видачу особи має базуватись на ордері на арешт щодо конкретної особи. Ратифікація не змінює обсяг повноважень Суду, а також не впливає на те, яких саме осіб переслідує Суд. Тож через ратифікацію МКС не почне вимагати видавати громадян.
МКС може стати інструментом РФ і російських союзників, які вимагатимуть відкриття справ проти українських військових?
-
Варто розпочати з того, що МКС розслідує тільки кейси, де є достатня доказова база. Адже інституційної спроможності Суду просто не вистачить на весь той масштаб ймовірних злочинів, які вчиняються в світі й, зокрема, в Україні. Тому зазвичай фокус Суду зосереджений саме на військово-політичній верхівці.
Крім того, якщо Україна продемонструє, що вона самостійно проводить належні якісні розслідування щодо своїх громадян, які ймовірно вчиняли найтяжчі міжнародні злочини, МКС не буде втручатися. Він, навпаки, зацікавлений в тому, щоб держави робили це самостійно згідно принципу комплементарності (стаття 17 Римського статуту).
Після ратифікації Римського статуту українських військових зможуть судити у зв’язку з наступом в Курській області РФ?
-
Як зазначалося вище, МКС розслідує міжнародні злочини в рамках певної ситуації. І громадянство порушника або приналежність до сторони конфлікту не мають значення. Тому єдиним справді ефективним способом уникнути переслідування МКС чи національних слідчих органів є подальше впровадження та дотримання міжнародного гуманітарного права. Україна вже чимало зробила для цього і продовжує робити. До того ж, наступ на Курщині демонструє наші істотні відмінності від армії супротивника. А з епізодичними порушеннями, в разі їх виявлення, має працювати національна система правосуддя.
“Багато років підтримуючи ратифікацію Україною Римського статуту, ми чули різні аргументи "за" і "проти". Однак здебільшого – нерозуміння як працює цей інструмент. Ми, країна, на території якої скоюється найбільша кількість міжнародних злочинів у світі, маємо проявити відповідальність у питанні їх розслідування, адже йдеться про правосуддя й інтереси наших потерпілих внаслідок російської агресії громадян. І ратифікація Римського статуту – важливий елемент цієї відповідальності”, - підкреслюють автори.