Коаліція «Україна. П’ята ранку» випустила звіт «Насильницькі зникнення: національна практика v. міжнародні стандарти».
Росія з 2014 року незаконно затримувала українців на окупованих територіях, і цих випадків після 2022 року стало набагато більше. Фактично будь-хто може постраждати від насильницьких зникнень, але частіше росіяни викрадають тих, хто має активну громадянську чи проукраїнську позицію, є колишніми військовими, працює в органах місцевого самоврядування чи правопорядку, або ж просто розмовляє українською мовою.
Цей звіт оцінює спроможності України дотримуватися стандартів міжнародного права для захисту постраждалих від насильницьких зникнень. Зокрема, дослідження вказує, що війна Росії проти України змусила органи правопорядку переоцінити практику кримінального процесуального законодавства, а отримання доказів стало найбільшою проблемою для розслідування. Представники органів правопорядку не мають доступу до окупованої території, де росіяни скоюють злочини. Також складно комунікувати зі свідками та потерпілими, які або перебувають в окупації, або виїхали за кордон. Крім того, є базове правило збору доказів за вимогами КПК України: інформацію, зібрану неурядовими організаціями, не можна використати у межах проваджень як доказ. Тобто на практиці дані від громадських організацій, які ведуть документування воєнних злочинів, вимагають належної перевірки, що дуже сповільнює процес розслідування.
Дослідження провели громадські організації «Ukrainian Legal Advisory Group», «Медійна ініціатива за права людини», Центр прав людини ZMINA від імені коаліції громадських організацій «Україна. П’ята ранку». Коаліція об’єднує зусилля 38 громадських організацій у сфері захисту жертв збройної агресії в Україні та притягнення до відповідальності вищого керівництва Росії й безпосередніх виконавців найтяжчих міжнародних злочинів.
Дослідження доступне для ознайомлення за посиланням.
02.05.2024
