Окупанти здійснюють політику жорстоких репресій проти мирного населення на тимчасово окупованих територіях з метою придушити будь-який опір та непокірність. Масові викрадення, списки “нелояльних” до окупаційної влади мешканців та безпідставні затримання стали страшною реальністю для українців. Такі факти фіксувалися ще з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення ситуація загострилася.
За яких обставин затримують українців та для чого це окупантам, аналізував для видання “Східний варіант” Микита Петровець, юрист ГО “Regional Center for Human Rights”, що входить до Коаліції “Україна. П’ята ранку”.
За результатами дослідження місії ОБСЄ, більшість українських цивільних, що потрапили в руки окупантів, були затримані без причин, що робить їхнє утримання незаконним.
Микита Петровець зазначає, що серед затриманих на окупованій території багато колишніх військових ЗСУ та їхніх родичів. Також підставою для затримання може бути наявність у людини української символіки, книжок або підписок на українські канали в соціальних мережах. Це може сприйматися окупантами як прояв нацизму, що часто призводить до кримінальних проваджень за звинуваченням в екстремізмі або тероризмі та подальшого затримання особи.
Окрім цього, російські загарбники перевіряють мешканців тимчасово окупованих територій на “лояльність” російському режиму, а тих кого підозрюють, додають у спеціальну базу “нелояльних мешканців”.
За словами правозахисника, на території РФ існує 45 місць позбавлення волі, де утримують цивільних громадян.
Зазвичай, процес починається з тимчасових ізоляторів, а пізніше переведення до СІЗО. Підстави для цього часто є розмитими або просто відсутніми. Залежно від того, яка інформація стосується конкретної особи або що вона повідомила, її можуть відпустити, або ж направити до окупованого Криму, де зараз активно будують ще одне СІЗО.
Загарбники викрадають українців з різних мотивів, але головною метою цієї практики є підкорення та залякування місцевого населення. По-перше, це допомагає змусити мешканців визнати легітимність окупаційної влади та її присутності на цих територіях.
Водночас це дозволяє примусово мобілізувати боєздатних чоловіків та змусити їх воювати на боці окупантів. Також викрадення використовується для примусу людей до пособницької діяльності в інтересах окупантів шляхом шантажу, психологічного та фізичного насильства.
Зокрема, цивільні особи, які були незаконно позбавлені свободи, можуть використовуватися для збільшення обмінного фонду. Є зафіксовані випадки, коли цивільних осіб спеціально визнавали військовополоненими на території РФ та потім обмінювали на російських військовослужбовців.
Микита Петровець відзначає, що фактично вимога викупу чи обміну цивільних осіб як військовополонених вважається заручництвом.
“Тому що для того, щоб їх звільнити, російська федерація вимагає звільнити когось з їхніх військовополонених або сплатити викуп. Цивільних мають звільняти без будь-яких вимог”.